25.04.2019
СИЦИЛІЯ - ЖИТТЯ ЯК НА ВУЛКАНІ
Жити як на вулкані - для сицилійців це геть не метафоричний вираз й не поетичне перебільшення. Вони століттями живуть на острові, під яким вирує магма, й якось звикли до непередбачуваності характеру сусідки Етни: то вона викине стовпи диму у небо, то влаштує землетрус…
Часом Етні робиться нудно - тоді вона геть змітає селища й міста. Але наполегливі, чи може, навпаки, розслаблені сицилійці чекають, поки вичахне лава, повертаються на схили вулкану й з цієї ж лави, наново, відбудовують будинки й бруківку. Так Катанію не одноразово підіймали з попелу, так у сусідніх селах через деякий час знову й знову обробляли лавові поля, щоб виростити на них свій найкращий виноград.

Життя буяє на Сицилії, а вулканічна кров пульсує у жилах сицилійців. Спробуйте поїздити по їхніх вузеньких вуличках, подивіться, як вони паркуються, покружляйте з ними, постійте у корках, й ви відразу зрозумієте, наскільки вони не схожі на північних італійців, не кажучи вже про інших представників Європи. Гарячі, відчайдушні, безладні, але такі привітні й душевні люди, коли стикаєшся з ними на ринку або в кав’ярні. Біля барної стійки встигаєш жестами пояснити, хто ти, звідки й який пиріг пече ранком твоя мама, а у відповідь бармен розповість про сорти місцевого вина й замовить на вечір столик у найкращому ресторані міста.
ЗАЗИРНУТИ У ДУШУ ВУЛКАНА
Етна - одна з головних цікавинок острова, а як же, це ж найбільший діючий вулкан Європи! Виверження відбуваються регулярно - останнє було у лютому, довелося зачиняти аеропорт Катанії. По дорозі додому я з острахом спостерігала, як вулкан викинув у небо стовпчик диму - ніби платочком махнув нам на прощання. Завдячуючи великій кількості кратерів на Етні виверження проходять хоча й часто, але без особливих проблем для міст, розташованих поблизу. Лава неквапно стікає й встигає вичахнути, не досягаючи населених пунктів. Хоча за всю історію Сицилії Етна влаштувала місцевим мешканцям чималеньку кількість проблем. Наприклад, місто Катанію вона знищувала двічі. Довелося відбудовувати. Але останні 30 років Етна нікого не ображала. Сицилійці жартують: «Ми хороші сусіди й намагаємось жити так дружно, як тільки можемо».
На Етну можна потрапити з організованою екскурсією або самостійно, наступним чином: до підніжжя вулкана можна дістатися міським автобусом чи автомобілем. Їхати треба до стоянки біля канатної дороги. Далі пересісти на фунікулер, котрий підіймається на висоту 2500 метрів. А потім оті 500 метрів до вершини (3000) можна, подолати пішки за якихось пару годин. Якщо ж ні, то спробуйте дістатися туди на спеціальному автобусі. В підсумку, самостійна подорож на Етну займе цілий день і коштуватиме 72 євро. А на вершині - суцільні лавові поля, в’ється фумарольний димок й з’являється враження, що потрапив на іншу планету: нічим дихати, світить яскраве сонце й голова йде обертом серед хмар.
МОРЕ, БІЛЕ КАМІННЯ Й ЧОРНИЙ ПІСОК
А внизу виблискує й вабить блакитне море. Сицилію оточують одночасно три моря: з півночі - Тиренське, с півдня - Середземне, зі сходу - Іонічне. Завдяки вулканічній діяльності й ламаній лінії узбережжя на острові неймовірна різноманітність пляжів. Пісок білий, жовтий,чорний, дрібна галька або величезні валуни. Влітку не лише на піску, але й на камінні вільного місця не знайдеш, а в міжсезоння лише коти бродять серед каміння у пошуках дрібної рибки, залишеної рибалками.

Найкращі пляжі розташовані на північному заході острова, неподалік від Палермо. Сан-Віто-Ло-Копо - величезний закрут зі сніжно-білого піску, сині човники на тлі смарагдового моря й гора, що нависає над північно-західною частиною пляжу. Містечко з цукрово-білими двоповерховими будиночками виглядає вкрай романтично. Хоча влітку тут народу - не проштовхнутись! А за п’ятнадцять кілометрів звідси сховався пляж Монделло, що знаходиться між двома мисами - Монте-Пілігрімо й Монте-Галло. Це тиха бухта з широкою смугою дрібного піску. Тут спокійне тепле море, оксамитовий білий пісочок... Готелі й вілли, кав’ярні й ресторани вишикувались, ніби офіціанти, що готові до зустрічі гостей.
На схід від Палермо розташоване старовинне курортне містечко Чефалу. На контрасті з столицею Сицилії воно виглядає, як шматочок раю на землі: цукрово-білий пісок на пляжі, смарагдові хвилі, середньовічні будиночки, ніби намальовані на тлі синього неба. А в будиночках - затишні готелі, прохолодні кав'ярні, вишукані ресторани. На площі Дуомо кожен вечір збираються місцеві мешканці й туристи - пити апероль шприц і каву, їсти фісташкове морозиво на сходинках кафедрального собору.
Справжнім романтикам варто вирушити на південь Сицилії, де неподалік від міста Агрідженто знаходиться біла скеля,схожа на сходи. Ця скеля й піщаний пляж біля її підніжжя входять до десяти найкрасивіших пляжів світу. Незвичайна природна вапнякова споруда отримала назву Скеля деі Турки, що в перекладі значить «турецькі сходи». На сонці скеля має сліпучо-білий колір, який яскраво контрастує з бірюзовими хвилями. А на заході сонця сходи стають ніжно-рожевими -- в теплому мареві скеля нагадує колір вина розе у прозорому бокалі.
ХРАМИ СЕРЕД ОЛИВ
Сучасна Сицилія поза межами міст та узбережжя більше схожа на сільськогосподарський рай, де стрункі шеренги апельсинових та лимонних дерев сперечаються з рядами непоказних олив. Їдучи автомобілем по горах, «порізаних» терасами, де зріє виноград, ловиш себе на думці, що цій виноградній долині кінця-краю не буде... Але серед аграрного порядку час від часу виринають грецькі колони або підносяться над пагорбом давньоримські храми - залишки минулої величі й розкоші епох, що потонули в океані часу. Сюди провадили вкриті сивим камінням дороги, вздовж яких схиляли віти пухнасті пінії…

Цей портал у минуле існує й зараз - неподалік від Агрідженто. І веде він у долину храмів - комплекс із десяти античних святилищ й руїн V-VI віків до нашої ери, що частково збереглися й до сьогодні. На його території знаходяться руїни храмів Згоди, Гери, чи Юнони Ланцинії, Геркулеса, Юпітера... Вражає контраст із сучасністю: щойно ти бачив величезний морський порт, у котрий входять пароми-гіганти, а ось уже ти в минулому, серед тисячолітніх колон, де лише цвіркуни й цикади турбують споконвічну тишу.
БАТЬКІВЩИНА ІТАЛІЙСЬКОГО ФАСТФУДУ
Пляжі, храми і природа - це те, заради чого варто хоча б раз відвідати Сицилію. Але сицилійська кухня, мабуть, одна з головних причин, щоб опинитися на півдні Італії. Сицилійці тільки про те й говорять, що вони будуть готувати та їсти на сніданок, обід і вечерю. На острові величезна кількість закладів, що отримали Мішленівські зірки, є ресторани з авторською кухнею. Але всупереч тому острівний фастфуд запам’ятовується найкраще. Сицилійська вулична їжа - це смачно, швидко і не дорого. Всі ці пироги,бутерброди, морепродукти у клярі, недбало загорнуті у папір, надзвичайно ситні, шкідливі для талії й нереально смачні! Аранчіні - рисові кульки, обсмажені в літрах киплячої олії, з начинкою з шпінату або фісташок, овочів та яєць. Це головний обід банківських клерків, туристів та студентів, що заскочили до кав’ярні у свою півгодинну перерву. Після такої кульки та філіжанки еспрессо викочуєшся на вулицю як удав, що проковтнув цілого кролика.
Потрапивши в Палермо, неодмінно покуштуйте палермські панеллє (коржі з нутового борошна) та кацциллі (пироги з картоплею й спеціями). В гастро-барі Franco u Vastiddaru на Корсо Витторіо Емануелє продають бутерброди з селезінкою - те, на що дома навіть дивитися не схочеш, на Сицилії приготують так смачно, що проковтнеш разом із пальцями. Ще одна сицилійська фішка - сфінчоне. Це щось середнє поміж піцею й фоккачею, а якщо точніше, то білий свіжий хліб із томатним соусом, оливковим маслом, орегано, смаженою цибулею, анчоусами і сиром качокавалло або перкаріно.

У Катанії відвідайте рибний ринок A’ Piscaria Mercato del Pesce - він у самому центрі, біля водограю Слон і Собору Святої Агати. На мокрому від води п’ятачку продають морські скарби - креветок, лангустинів, каракатиць і кальмарів. Величезні туші тунця полискують на сонці, трохи менші акулячі тушки... Все для гурманів і поціновувачів морських делікатесів. Купіть свіжі креветки - старий сицилієць товстими пальцями-сосисками вміло почистить парочку від панцирів. І відразу свіжими їх можна з’їсти не один десяток, вприкуску з сирими гребінцями й устрицями. У рибному ресторані Rawset це буде коштувати 18 євро, а на базарі вам дадуть покуштувати все безкоштовно, тільки придбайте щось із вранішнього улову. І я, звичайно ж, купила, щоб після обіду, приспустивши морепродукти на пательні, смакувати їх, запиваючи бокалом Catarratto й, відчувши легкий хміль, вирушити на прогулянку нічними обшарпаними вулицями у пошуках пригод й ще одного бокала білого вина.
А вранці, відчинив вікно, глибоко вдихнула свіже морське повітря з домішкою пахощів кави. На сонячному боці вулиці так приємно зробити перший ковток капучіно з пухнастою піною, а потім відкусити шматочок солодкої трубочки каноллі, наповненої кремом з найніжнішої рікотти… За це можна пробачити Сицилії все - її брудні вулиці й дороги. Вона все компенсує сонячною погодою, смачнючою їжею, щирими посмішками італійців, що приймають гостей з розпростертими обіймами.
Автор:
Ірина САВИНА
ПОДІЛИТИСЯ: