22.02.2019
ЕКЗОТИЧНИЙ РАЙ КОСТА-РИКИ
Маленька Коста-Рика - це справжня природна перлина, або Тропічна Швейцарія, як її ще називають. Не випадково ж знаменитий голлівудський режисер Стівен Спілберг обрав місцеві праліси як живі декорації для «Парку Юрського періоду-2». Ще один плюс для туристів - це одна з найспокійніших щодо безпеки й процвітаючих країн Центральної Америки.
Назва цієї райської держави перекладається як «багатий берег». Саме так назвав цю землю Христофор Колумб, коли ступив на неї і побачив індіанців, обвішаних золотом. Всі скарби у них тоді відібрали та відправили до Іспанії. Хоча ні, все забрати неможливо, адже головне надбання держави -- неймовірної краси природа.
Що ж стосується корінних жителів, то з десятків тисяч, які населяли цю територію в далекі століття, сьогодні залишилося лише кілька тисяч. Основну ж масу костариканців складають нащадки тих, що «понаїхали», тобто іспанців. Тому Коста-Ріка вважається найбільш білою країною Центральної Америки.

Якщо в Старому Світі споконвіку всі дороги ведуть до Риму, то в Коста-Риці усі магістралі, стежки й грунтівки доставляють просто в царство дикої природи, реліктових лісів, гуркітливих водоспадів, туманних озер, що причаїлися на дні вимерлих кратерів вулканів або, як мінімум, відразу в непрохідні джунглі. Цей напрямок -- «номер один» в Центральній Америці для екотуризму та пригодницьких турів.
Розташована країна у найвужчій частині перешийка, що з'єднує дві Америки, а це 400 км з півночі на південь і 350 км від Карибського моря до Тихого океану. Через всю Коста-Рику тягнуться гірські ланцюги Кордильєр, що створює велике розмаїття кліматичних і природних умов. Саме ця різниця регіонів і пейзажів на невеликій території -- одна з головних переваг райської землі. Приблизно чверть площі країни займають заповідні джунглі, де водиться величезна кількість диких тварин, серед яких -- павукоподібні та змії, мавпи та справді райські й неймовірно яскраві птахи кецаль.
КРАЇНА ВУЛКАНІВ
Для тих, хто «любить гарячіше», тут є вулкани - наземні й підводні, такі, що глибоко сплять або ж злегка дрімають. У цій невеликій країні розташовано 120 вулканів, 7 з яких -- діючі. Їх схили вкриті тропічною рослинністю знаменитих «хмарних лісів», які стрімко зникають із гірської флори Центральної Америки. Недарма ж Коста-Рику називають вулканічним музеєм просто неба.
Найкрасивіший, найвідоміший і один із найактивніших у світі -- Ареналь, що в провінції Алахуела. Його величезний конус часто ховається за хмарами. Протягом багатьох століть вулкан вважався звичайною горою. Все змінило його раптове виверження 1968-го, якому передував 400-річний період спокою. Стався страшний землетрус з вибуховим викидом потоків. Кілька днів із вулкана безперервно виливалася лава, під її потоками було поховано 15 кв.км селищ, загинуло 80 місцевих жителів та 10 рятувальників. Потоки лави пройшли шлях довжиною 5 км, було знищено село Табакон, від вулканічних викидів постраждало містечко Пуебло Нуево. А ось містечку Ла Фортуна, розташованому на спокійній стороні, стихія принесла користь -- воно стало відправною точкою численних екскурсій до кратера. Туристи можуть дістатися вулкана пішки, на конях або на позашляховику.
На північному заході від колишньої столиці Картаго знаходиться вулкан Турріальба -- другий за величиною в країні. Як живий велетень, він пихкає і дихає, тому що в надрах постійно відбуваються процеси лавоутворення. Через це схили суцільно вкриті тріщинами-фурмаролами, які й дають вихід розжареним газам та водяній парі. Тут також дуже багато гарячих гейзерів та озер з сіркою. Турріальба -- не просто діючий, а єдиний у Коста-Риці вулкан, в центральний кратер якого (глибина приблизно 50 метрів) іноді можна спускатися. Щоправда, час перебування в кратері не має перевищувати 15 хвилин.
Взагалі північно-західна частина країни для туристів найцікавіша. Ось лише деякі з її пам'яток: китова бухта Байя-Бальена, заповідник Куру, ботанічний сад Уилсонов, заповідник дикої природи Кабо-Бланко, парк Корковадо і острів Каньо, заповідник Маренко, національні парки Санта-Роса і Мануель-Антоніо, парк Гуанакасте з вулканами Орос та Какао, гарячі джерела Табакон, водоспади Катарата-де-ла-Фортуна і знаменитий острів черепах Тортуга.

PURA VIDA
«Pura Vida» - так звучить девіз цієї маленької тропічної країни, який нерідко красується на одязі туристів. Дослівно це можна перекласти як чисте спокійне життя. А буквально це приголомшлива екологія і піклування про первозданну природу. Тим більш, що 30% території Коста-Рики належить національним паркам і заповідникам. У цій невеликій державі представлена практично вся флора і фауна Центральної Америки. Одних тільки птахів -- 850 видів, не кажучи вже про рідкісних оксамитову гадюку, лінивців або зелених ігуан, яких запросто можна прийняти за маленького казкового дракона. Тобто для орнітологів, ботаніків та інших знавців природи тут справжній рай!
Міжнародний парк Ла-Амістад -- один із найбільш відвідуваних в країні. Тут же розташоване й найколоритніше місто країни -- Лимон. Можна відвідати індіанські резервації на його околицях, а також заповідник Естрелья. Взагалі східна частина країни зі звивистими каналами, сельвою і гірськими пасмами дуже самобутня. Крім цього райського куточка є ще десяток: національний парк Мануель-Антоніо, парки Ітой-Серер, Корковадо, Рінкон-де-ла-Велья, Рара-Ейвіс і Тортугеро, лісові заповідник Каньо-Негро і Санта-Елена, заповідники Карара, Куру, Остьональ, Кабо-Бланко, Маренко, Хуан-Кастро-Бланко, а також морські заповідники Марино-Бальена та Ісла-дель-Коко, а ще національні парки Чірріпо, Лас-Баулас і заповідник Монтеверде.
ЛОВИ ХВИЛЮ!
Туризм і екотуризм - найважливіше джерело доходу країни, яка приймає за рік понад 6 млн. мандрівників. Причому 80% - приїжджі з США і Канади. Ні, звичайно, є ще й кава, банани, ананаси, але пляжний відпочинок у комфортабельних готелях займає перші позиції. Здійснюючи неспішні прогулянки нескінченним диким берегом вздовж океану, можна відчути себе єдиним господарем цього раю...
Пляжі на берегах Коста-Рики піщані. Пісок на них буває різних відтінків - від білого і золотавого до сріблястого і навіть чорного. Майже кожен пляж має свою особливість і «спеціалізацію». Пляжі провінції Гуанакасте: Плайя-дель-Коко відмінно підходить для занять скубі-дайвінгом (з аквалангом), Плайя-Фламінго - для спортивної риболовлі, Тамаріндо - для серфінгу. Плайя-Кінчав приваблює дивовижним білим піском, а на Плайя-Гранде морські черепахи відкладають яйця. Також в Гуанакасте популярні пляжі Плайя-Нозарі, Плайя-Карілло і Плайя-Ермоза.
На півдні тихоокеанського узбережжя виділяються два курортних райони - Хако і Пунта-Леона. Пляжі Хако відомі своїм нічним життям і підходять для занять серфінгом. На Атлантичному океані неподалік від Пуерто-Лимон також багато популярних пляжів.
У Коста-Риці досить можливостей для активного проведення часу. Наприклад, серфінг популярний на тихоокеанському узбережжі в районах Мал-Паїс, Санта-Тересіта, Плайя-Гранде, Плайя-Хако, Плайя-Карілло, Плайя-Ермоса, Плйая-Домінікани і Плайя-Пабонес, а також у більш спокійних водах Плайя-Тамбор, Плайя-Наранхо, Плайя-Еррадура і Плайя-Мансанільо. Є чим зайнятися серфінгістам і на атлантичному узбережжі: гарні місця можна знайти в місцинах Пуерто-Велья (пляжі Сальса-Брава і Коклес) і Лимона (Плайя-Боніта). Вдалий час для «великої хвилі» - з липня по серпень.
Віндсерферам краще відправитися на озеро Ареналь, яке вважається одним із кращих місць планети для занять цим видом спорту. Найсприятливіший час -- з квітня по грудень. Шанувальники підводного плавання можуть вдосталь попрацювати ластами на островах Како-Айленд і Ісла-Кока, у прибережних водах тихоокеанського узбережжя, а також в Байя-Драке (морський національний парк Баллен) і Кауіта (національний парк Кауіта). Затятим рибалкам підійде узбережжя Тихого океану від затоки Папагайо до Гольфіто. А серед шукачів пригод популярні сплави на надувних човнах порогами гірських річок країни.

ЗАГАДКОВІ КАМ'ЯНІ СФЕРИ
Стародавні кам'яні сфери - ще один магніт для туристів. Цих загадкових об'єктів у країні не менше трьох сотень. Вони збереглися в гирлі річки Діквіс, на півострові Ніко і на острові Каньо поблизу тихоокеанського узбережжя Коста-Рики. Такі «м'ячі» складаються з гірської породи габро, вапняка або піщаника. Їх розміри різняться від дюйма в поперечнику до двох метрів, а найбільші важать 16 тонн. Перші кулі були виявлені в 1930-х роках робочими United Fruit Company під час розчищення площ для бананових плантацій. Пам'ятаючи про місцеві повір'я, що всередині каменю таїться золото, робочі свердлили їх і розколювали на частини.
У 1940-х роках за вивчення кам'яних куль взявся гарвардський археолог Лотроп. Зараз тільки шість знахідок залишилися в місцях, де їх вперше виявили. Інші ж можна побачити в музеях. Як в самій Коста-Риці, так і за її межами - в Кембриджі та Вашингтоні. А поки народ милується, вчені ламають голови. Ні, не об камені, а висуваючи сміливі гіпотези з приводу їх створення - чи то інопланетянами, чи то розвиненою земною цивілізацією. А ось припущення про те, що морська вода обточує камінь до ідеальної форми, не підтвердилося. Можливо, коли ви приїдете в Коста-Рику і побачите ці унікальні «скульптури», у вас з'являться свої сміливі припущення з цього приводу?
Автор:
Божена ДОБЖАНСЬКА
ПОДІЛИТИСЯ: